Вноситься під більшість культур різними способами. Краще за все вносити калій восени під зяблеву оранку. При впровадженні інтенсивних технологій оптимальний ефект дає локальне внесення при посіві й проведення підживлення у невеликих дозах.
Рекомендується для внесення під більшість зернових, олійних, цукрових і волокнистих культур з високою потребою у калії і малочутливих до хлору, а також щорічного підживлення ґрунтів для підтримки вмісту калію на оптимальному рівні.
Ефективність калію краще проявляється на бідних калієм дерново-підзолистих ґрунтах легкого гранулометричного складу і торф’яних ґрунтах. На чорноземі калій використовується переважно під культури, які засвоюють багато калію і натрію – соняшник, цукровий буряк, картопля, коренеплоди, овочі тощо. На каштанових і сіроземних ґрунтах калій використовують в залежності від культури, технології вирощування і вмісту калію у ґрунті.
Під чутливі до калію культури можна вносити калій восени, щоб хлор вимився у більш глибокі шари ґрунту.
Фізіологічно кисле добриво. При взаємодії з ґрунтовим поглинаючим комплексом проявляється підкислюючий вплив на ґрунтовий розчин, особливо у кислих ґрунтах. В результаті обмінних реакцій у ґрунті утворюється соляна кислота. Тому на кислих ґрунтах ефективність калійних добрив знижується. У той же час фізіологічна кислотність нижча, ніж у амонійних добривах і проявляється лише при тривалому застосуванні високих доз під культури, які виносять багато калію з ґрунту.
У ґрунті іон калію швидко вступає у взаємодію з колоїдними частинками ґрунту за типом фізико-хімічного (обмінного) і необмінного поглинання. Поглинання калію ґрунтом практично закінчується протягом доби після внесення калійних добрив, отже, майже не залежить від тривалості часового проміжку між заробкою та посівом. В результаті рухливість калію у ґрунті і ймовірність його вимивання знижується. Калій добре доступний для рослин, а коефіцієнт його використання достатньо високий – до 70%.
Хлорид калію має добрі фізичні властивості, малогігроскопічний, не злежується, легко розсіюється, добре розчинний у воді.
Технические характеристики калия хлористого гранулированного
|
Показник
|
Норма |
|
Зовнішній вигляд
|
Гранули неправильної форми різних відтінків червоно-бурого кольору.
|
|
Масова частка калію в
перерахунку на К2О, %
|
Не менше 60
|
|
Масова частка
води, %
|
Не менше 0,5
|
|
Гранулометричний
склад, %
|
від 1 до 4 мм: не менше 95 менше 1 мм:
не більше 5
|
|
Динамічна прочність, %
|
Не менше 80
|
| Розсипчастість, % |
100
|
Застосування
Найбільш вимогливими до споживання калію і дають найвищий ефект від його застосування є картопля, цукрові буряки, ячмінь, соняшник, гречка, просо, деякі види овочів та інші культури. Хлористий калій рекомендований для легких ґрунтів: суглинки, піщанки. Ефективний при вирощуванні картоплі та інших овочевих культур, плодово-ягідних та декоративних насаджень.
Всі добрива, що містять хлор, найкраще вносити у ґрунт задовго до посіву – восени під перекопування. Хлор вимивається опадами, а калій добре поглинається ґрунтом. На ґрунтах із достатнім запасом вологи калійні добрива можна вносити і рано навесні під обробіток ґрунту, а також у вигляді підживлення. Середня норма внесення хлористого калію під осінню обробку для овочевих культур 100-200 кг на 1 га (або 150-250 кг на 1 га), при підживленні рано навесні 25-35 кг на 1 га. При повторному підживленні дорослих рослин дозу збільшують удвічі. Норма внесення калійних солей у півтора-два рази більша, ніж хлористого калію. Змішувати ці добрива можна з усіма азотними, фосфорними та іншими добривами, але незадовго до внесення у ґрунт. Під картоплю та помідори добрива із вмістом хлору вносити не рекомендується.
Запобіжні заходи при роботі з хлористим калієм
При роботі з ним необхідно використовувати респіратори та захисні окуляри.
У повітряному середовищі токсичних сполук не утворює, нешкідливий при попаданні на шкіру.
Дія хлористого калію на рослини:
- Підвищує стійкість рослин до заморозків, посухи, хвороб та комах-шкідників, збільшує врожайність;
- покращує якість товарної продукції та забезпечує можливість тривалого зберігання;
- знижує концентрацію нітратів у рослинах;
- зменшує надходження радіонуклеїдів до рослин;
- сприяє формуванню бульб на коренях бобових.
